Інтенсивність сонячної радіації у місті Львові
DOI:
https://doi.org/10.32347/2310-0516.2019.12.77-84Ключові слова:
Сонячна радіація, густина потоку сонячної енергії, інтенсивність, похила поверхня, румб, азимут.Анотація
Паливно-енергетичний потенціал України характеризується масштабністю, багатокомпонентністю й неабиякою цінністю запасів корисних копалин. Енергозбереження є одним із основних політично-економічних напрямків розвитку в Україні. Проте, за умов постійно виснаження запасів природних ресурсів, зростання вартості нафти, зміни кліматичних умов внаслідок збільшення викидів у атмосферу вуглекислого газу виникає важлива проблема підвищення ефективності енергозбереження за рахунок застосування систем теплоізоляції або збільшення обсягів використання відновлюваних джерел енергії.
Сонячна енергія використовується як нетрадиційне джерело енергії. Також, є невичерпним джерелом енергії для людства та значною мірою керує кліматом на планеті Земля. Для трансформації сонячної енергії, що надходить на поверхню планети розроблені спеціальні установки, які постійно вдосконалюються. Завдяки подібним установкам негативну зміну клімату в майбутньому можна зупинити. Оскільки, Організація Об'єднаних Націй вважає зміну клімату пріоритетною загрозою для людства в ХХІ столітті, то пріоритетним є розвиток теплопостачання та електропостачання від сонячної енергії.
Зміна клімату – це важливе та довготривале варіювання параметрів в статистичному розподілі погодних умов за тривалий час, тому використання сонячної енергії потребує постійного оновлення даних щодо її обсягу який надходить на площину.
В роботі проаналізовано на досліджуваній місцевості стан сонячної радіації, яка надхо
дить на територію України, зокрема в місті Львові у липні місяці.На сьогодні існує ряд досліджень щодо рівня надходження сонячної радіації на територію України. Зокрема, встановлено сумарну сонячну радіацію та середньодобову сумарну густину потоку сонячної енергії, що надходить на горизонтальну площину на територію України за умов ясного неба [11, 12].
В наших дослідженнях отримано, дані сонячної радіації за різними румбами світу, що надходить на горизонтальну площину геліополя в липні місяці. Проаналізовано дані надходження сонячної радіації, що надходить на похилу поверхню геліополя, яка встановлена під кутом 45° відносно горизонту.
Посилання
ЛІТЕРАТУРА
Язвінська Н.В., Барановська А.А. Особливості ринкового позиціонування продукції для сонячної енергетики України. Маркетинг і менеджмент інновацій. 2015. №2. С. 221-233.
Shapoval S. Economic efficiency of applica-tion of solar window. Selected scientific papers. Journ. of civil engineering. 2017. №12. P. 31-38.
Rodríguez L. R., Lissén J. S., Ramos J. S. & other. Analysis of the economic feasibility and reduction of a building’s energy consumption and emissions when integrating hybrid solar thermal/PV/micro-CHP systems. Applied Energy. 2016. №165. P. 828–838.
Barzin R., Chen J., Young B., Farid M. Application of weather forecast in conjunction with price-based method for PCM solar passive buildings – An experimental study. Applied Energy. 2016. №163. P. 9–18.
Технічна експлуатація електричних станцій і мереж. Правила. Київ: Об'єднання енергетичних підприємств "Галузевий резервноінвестиційний фонд розвитку енергетики" (ОЕП "ГРІФРЕ"), 2003. 613 с.
Bazhenov V., Lizunov Р., Pidgorny О. ets. Applied Software «Atmospheric Radiation» for an Energy Efficient Building. 14th Inter-national Conference on Computing in Civil and Building Engineering (27–29 June 2012, Moscow).
Кордун О.І. Огляд міжнародних норм і правил визначення кліматичного температурного впливу на будівлі та споруди. Зб. наук. праць укр. ін-ту сталевих конструкцій ім. В.М. Шимановського. 2014. №14. С. 79-85.
Lai C.M., Hokoi S., Solar façades: a review, Build. Environ. 92, 2015. 152–165.
Igliński B., Cichosz M., Kujawski W. et al. Helioenergy in Poland – Current state, surveys and prospects. Renewable and Sustainable Energy Reviews. 2016. №58. 862–870 p.
Дмитренко Л., Барандіч С. Оцінка кліматичних ресурсів сонячної енергії в Україні. Наук. праці УкрНДГМІНаук. 2007. №256. С. 121-129.
Сергейчук О.В. Геометричне моделювання фізичних процесів при оптимізації форми енергоефективних будинків : дис. докт. техн. наук : 05.01.01 / Сергейчук Олег Васильович. Київ, 2008. 425 с.
Вейнберг В.Б. Естественное освещение школ. Гос. изд-во литературы по строительству и архитектуре. Ленингр. отд-ние, 1951. 174 с.
Гамбург П.Ю. Расчет солнечной радиации в строительстве. Учет тепла, вносимого солнечной радиацией [Текст] : производственно-практическое издание. Изд. 2-е, испр. и доп. Москва : Стройиздат, 1966. 140 с.
Nicolet M., Bossy L. Ensoleillement et Orientation en Belgique. II, Mémoires. V. XXXVI. Bruxelles, 1950.
Кондратьев К.Я., Пивоварова З.И., Федорова М.П. Радиационный режим на-клонных поверхностей. Л. : Гидрометеоиздат, 1978. 215 с.
Желих В.М., Омельчук О.В., Шаповал С.П., Венгрин І.І. Енергетичний потенціал сонячної радіації на території України. Теорія і практика будівництва. Вісн. Нац. ун-ту «ЛП». 2015. № 823. С. 117-121.
Желих В.М., Венгрин І.І., Шаповал С.П., Касинець М.Є., Козак Х.Р., Пашкевич В.З. Системи сонячного теплопостачання інтегровані в світлопрозорі фасади будівель. Ве-нтиляція, освітлення та теплогазопоста-чання. 2018. Вип. 26. С. 62-68.
Козирський В.В., Мартинюк Л.В. Інтенсивність сонячного випромінювання, спрямованого на похилу поверхню. Наук. вісн. нац. ун-ту біоресурсів і природокористування України. Серія : Техніка та енергетика АПК. 2012. Вип. 174(1). С. 112-119.
Валов М.И., Горшков В.Н., Некрасова Э.И. О точности определения интенсивности солнечной радиации при расчетах гелиоустановок. Гелиотехника. 1982. №6.
Будівельна кліматологія. ДСТУ — Н Б В. 1.1 — 27:2010. К. : Мінрегіонбуд, 2011. 123 с.
REFERENCES
Yazvenskaya, N., Baranovska, A. (2015). Features of the market positioning of products for the solar power industry of Ukraine. Marketing and Innovation Management, 2, 221-233.
Shapoval, S. (2017). Economic efficiency of application of solar window. Selected Scientific Papers. Journal of Civil Engineering, 12, 31–38.
Rodríguez L. R., Lissén J. S., Ramos J. S. et al. (2016). Analysis of the economic feasibility and reduction of a building’s energy consumption and emissions when integrating hybrid solar thermal/PV/micro-CHP systems. Applied Energy. 165, 828–838.
Barzin R., Chen J., Young B., Farid M. (2016). Application of weather forecast in conjunction with price-based method for PCM solar passive buildings. An experimental study. Applied Energy. 163, 9–18.
Technical operation of electric power stations and networks. Rules. (2003). Kyiv: Union of Energy Companies "Sectoral Reserve Investment Fund for Energy Development" (ORE "GRIFRE"), 613. ISBN: 966-96099-1-7
Bazhenov V., Lizunov Р., Pidgorny О. (2012). Applied Software «Atmospheric Radiation» for an Energy Efficient Building. 14th Inter-national Conference on Computing in Civil and Building Engineering.
Kordun, O. (2014). Review of international norms and rules for determining the tempe-?ature and climate impact on buildings and structures. Collection of scientific works of the Ukrainian Institute of Steel Structures named after V.M. Shimanovsky, 14, 79-85.
Lai C.M., Hokoi S. (2015), Solar façades: a review, Build. Environ. 92, 152–165.
Igliński B., Cichosz M., Kujawski W. et al. (2016). Helioenergy in Poland. Renewable and Sustainable Energy Reviews. 58, 862–870.
Dmitrenko, L., Barandich S. (2007). Estimation of climatic resources of solar energy in Ukraine. Science Works of UkrNDGMI, 256, 121-129.
Sergeychuk, O. (2008). Geometrical modeling of physical processes in optimizing the form of energy-efficient houses: diss. doc. tech Sciences: 05.01.01. Kyiv, 425.
Weinberg, V. (1951). Natural lighting schools. State publishing house of literature on construction and architecture, Leningr. separation, 174.
Hamburg, P. (1966). Calculation of solar radiation in construction. Accounting for heat introduced by solar radiation. Production and practical edition. M .: stroiizdat, 140.
Nicolet, M., Bossy, L. (1950). Ensoleillement et Orientation en Belgique. Mémoires, Bruxelles, XXXVI.
Kondratiev, K., Pivovarova, Z., Fedorova, M. (1978). Radiation regime of inclined surfaces. L: Hydrometeoizdat, 215.
Zhelykh, Omelchuk O., Shapoval S., Venhryn I. (2015). Energy potential of solar radiation in Ukraine. Visn. nat. in-tion "Lviv. Polytechnic". Theory and practice in the building, 823, 117-121.
Zhelykh, V., Venhryn, I., Shapoval, S., Kasinets, M., Kozak, H., Pashkevich, V. (2018). Solar heat supply systems are integrated in transparent translucent facades of buildings. Ventilation, lighting and heat-supply, 26, 62-68.
Kozyrsky, V., Martyniuk L. (2012). Intensity of solar radiation directed to a sloping surface. Science wisn. nat. in-tion bioresources and natural resources of Ukraine. Series: Engineering and Power Engineering of the Agroindustrial Complex, 174 (1), 112-119.
Valov, M., Gorshkov, V., Nekrasova, E. (1982). About the accuracy of determining the intensity of solar radiation in the calculations of solar power plants. Solar technology, 6.
Construction Climatology. (2011). DSTU N B V. 1.1 27: 2010. K. : Minregionstroy, 123.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Iryna Venhryn, Stepan Shapoval
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
