Аналіз методів оцінки ефективності організації повітрообміну
DOI:
https://doi.org/10.32347/2310-0516.2018.11.103-111Ключові слова:
Енергоефективність, Системи вентиляції, Кондиціонування, Коефіцієнт, Витрата, "вік" повітря, Американська методологія, VАV-системи, Одноканальні системи, Подача холодного повітря,Анотація
Наведено огляд наукової літератури по оцінці методів ефективності систем вентицяції. Показано, що вимоги до енергоефективності систем забезперчення мікроклімату будівель набувають все більшого значення. На деяких будівлях експлуатаційні витрати на системи вентиляції та кондиціонування повітря можуть досягати 50% від загальних витрат. Стан повітряного середовища безпосередньо впливає на здоров’я людей та продуктивність їх праці. Тому актуальним є питання оцінки якості систем вентиляції та кондиціонування повітря на етапі проектування. Існують різні підходи до визначення критерія ефективності повітрообміну у приміщенні. Сучасні підходи до оцінки ефективності вентиляції в Україні, країнах ЕС та США значно відрізняються, що потребує аналізу та розуміння переваг і недоліків кожного з них. Оцінка ефективності повітрообміну з використанням коефіцієнта KL базується на побудові наближеної математичної моделі тепломасообмінних процесів у приміщенні. Розроблено методи його аналітичного визначення. Однак, коефіцієнт KLне дозволяє оцінити ефективність систем вентиляції зі змінною витратою повітря, проблематичним є використання KLпри рівномірному розподілу температури у приміщенні за висотою. Європейський підходи до оцінки до оцінки ефективності вентиляції базуються на оцінці концентрації СО2 в середньому по приміщенню або середній концентрації СО2 в зоні обслуговування. Використовується також концепція «віку» повітря. Оцінити ефективність вентиляції по формуванню температурних і вологістних полів у приміщенні по європейським методикам, неможливо. Стандарти США використовують оцінку якості повітря у приміщенні та споживанні енергії для порівняння ефективності вентиляції Evz. Однак, визначення ефективності повітророзподілення Ez, від якого залежить величина Evz, здійснюється по спрощеній методиці. Всі існуючі методики не дозволяють визначити інтенсивність турбулентності повітря у приміщенні. Виникає необхідність розробки критерія оцінки ефективності вентиляції, який враховує більшість факторів, які впливають на стан мікроклімату у приміщенні.
Посилання
REFERENCES
Pozin G. M. (2011). O tochnosti opredeleni-ja kojefficienta vozduhoobmena [On the accuracy of determining the air exchange coefficient]. Vestnik MGSU. Moskva, 7, 319–325 (in Russian).
Grimitlin M. I., Moor L. F., Pozin G. M. (1992). Organizacija vozduhoobmena i raspredelenie vozduha v pomeshhenijah. Vnutrennie sanitarno-tehnicheskie ustrojstva [Organization of air exchange and distribution of air in premises. Internal sanitary-technical devices]. Ventiljacija i kondicionirovanie vozduha (Spravochnik proektirovshhika). CH.3. G.17. Moskva : Strojizdat, 114–150 (in Russian).
Dovgaljuk V. B., Mіlejkovs'kij V. O. (2007). Efektivnіst' organіzacіi povіtroobmіnu v teplo napruzhenih primіshhennjah u stisnutih umovah [Efficiency of organization of air exchange in heat-intensive premises in compressed conditions]. Budіvnictvo Ukraini : Naukovo-virobnichij zhurnal 3, 36–39 (in Ukrainian).
El'terman V. M. (1980). Ventiljacija himich-eskih proizvodstv [Ventilation of chemical industries]. Moskva : Himija, 288 (in Rus-sian).
Uspenskaja L. B. (1970). Zakonomіrnost rozpodіlu povіtrja u ventiljuєmih primіsh-hennjah [Patterns of air distribution in ventilated areas]. Voprosy proektirovanija i montazha sanitarno-tehnicheskih sistem. VNIIGM. Vyp.30. Moskva : strojizdat (in Russian).
ANSI/ASHRAE Standard 62-2016 Ventila-tion for Acceptable Indoor Air Quality
CSN EN 13779 Ventilation for non-residential buildings – Performance requirements for ventilation and room-conditioning systems
Sorokin N.S. (1965). Ventiljacija, otoplenie i kondicionirovanie vozduha na tekstil'nyh fabrikah [Ventilation, heating and air conditioning in textile factories]. Legkaja industrija, 342 (in Russian).
Pozin G. M., Sost. (1983). Opredelenie kolichestva pritochnogo vozduha dlja proizvodstvennyh pomeshhenij s mehanicheskoj ventiljaciej: Metodicheskie rekomendacii [Determination of the amount of air supply for industrial premises with mechanical ventilation: Methodical recom-mendations]. L. : VNIIOT VCSPS, 57 (in Russian).
Pozin G. M. (1975). Principy analitich-eskogo opredelenija kojefficientov vozduhoobmena [Principles of analytical determination of air exchange coefficients]. Issledovanie razlichnyh sposobov vozduhoobmena v proizvodstvennyh pomeshhenijah. Moskva, 43–53 (in Russian).
Pozin G. M. (2012). Novyj podhod k ocenke jeffektivnosti vozduhoobmena [A new approach to the assessment of air exchange efficiency]. Sovremennye problemy nauki i obrazovanija. № 4. (in Russian).
Cao G. Y., Sirén K., Kilpeläinen S. (2014). Modelling and experimental study of performance of the protected occupied zone ventilation. Energy Build; 68:515e31.
Seppänen O. (2008). Ventilation strategies for good indoor air quality and energy efficiency. Int J Vent; 6(4):297e306.
Sotnikov A. G. (1976). Sistemy kondicionirovanija s kolichestvennym regulirovaniem [Conditioning systems with quantitative regulation]. Strojizdat, Leningrad. 168 (in Russian).
Cho YJ, Hazim B, Awbi HB, Karimi-panah T. (2008). Theoretical and experimental investigation of wall confluent jets ventilation and comparison with wall displacement ventilation. Build Environ;43:1091e100.
Karimipanah T, Awbi H. B. (2002). Theoretical and experimental investigation of impinging jet ventilation and comparison with wall displacement ventilation. Build Environ;37:1329e42.
Awbi HB (2008). Ventilation systems e design and performance. Taylor & Francis;.
EN 15242 (2007). Ventilation for bulding-calculation methods for determination of air flow rates in buildings including infiltration. Brussels : CEN, 54
Brelih N. (Editor), Seppanen O., Berthilsson T., Maripun M. L., Lamy H., Borre A. V. (2012). Design of energy efficient ventilation and air conditioning systems. REHVA Guidebook N17. Brusells: REHVA, 102p.
Sandberg M. (1981). What is ventilation efficiency? Build Environ;16:123e35.
Potter I. N. (1988). Ventilation effectiveness in mechanical ventilation systems. Technical Note 1/8, ISBN 086022 189 X;.
Skistad H., Bronsema B. (2004). Ventilation and smoking e reducing the exposure to. ETS in buildings. Federation of European Heating and Air-conditioning Association REHVA;.
Sandberg M., Blomqvist C., Sjöberg M. (1986). Efficiency of general ventilation systems in residential and office buildings e concepts and measurements. In: Goodfellow HD, editor. Ventilation 85. Elsevier Science Publishers B.V Amsterdam e Printed in The Netherlands.
Awbi HB., Gan G. (1993). Evaluation of the overall performance of room air distribution. In: Proceedings of indoor air, vol. 3;. pp. 283e8.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 Володимир Довгалюк, Анна Ситницька, Микола Терещук
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
