Врахування вартості життєвого циклу при проектуванні суміщених покриттів будівель
DOI:
https://doi.org/10.32347/2310-0516.2018.11.95-102Ключові слова:
Енергоефективність, Вартість життєвого циклу, Суміщені покриття, Ізоляційні шари, Вибір оптимального рішення,Анотація
Метою даного дослідження є висвітлення ролі критерію вартості життєвого циклу при прийнятті рішень щодо вибору огороджувальних конструкцій покриттів житлових і нежитлових будівель.
У сучасній будівельний практиці України визначним фактором погодження замовником/інвестором проектного рішення суміщених покриттів будівель є мінімізація витрат на будівництво. Хоча для досягнення максимальної ефективності використання матеріальних ресурсів необхідним є оцінка витрат на період усього життєвого циклу об’єкта.
Оптимізація вартості життєвого циклу будівлі повинна зайняти ключову роль в процесі прийняття рішень, оскільки вона включає економічний аналіз витрат, пов’язаних з будівництвом, експлуатацією та обслуговуванням будівельного об’єкту. Найбільший ефект від використання вартості життєвого циклу можна отримати на стадії проектування будівель.
Сучасні покрівельні системи, в яких використовуються ефективні матеріали і технології дозволяють створювати герметичні, енергоефективні та надійні конструктивні рішення суміщених покриттів, які доцільно використовувати не лише в нежитлових будівлях, а й в багатоповерхових житлових будинках.
Задача вибору оптимального рішення огороджувальної конструкції суміщеного покриття на стадії проектування будівлі визначається як багатокритеріальна кардинального вибору альтернатив з різними важливими критеріями зі скінченої множини допустимих рішень при вирішенні слабко структурованої проблеми з чітко заданими розподіленими параметрами.
В даній статті наведені пропозиції щодо вибору типів складових шарів суміщених покриттів будівель. Представлені параметри, що дозволяють проектувати енергоефективні технічно, економічно та екологічно раціональні системні рішення суміщених покриттів будівель.
Посилання
REFERENCES
Alexandri E., Jones P. (2007). Developing a one-dimensional heat and mass transfer algorithm for describing the effect of green roofs on the built environment: Comparison with experimental results, Building and Environment, 42 (8), 2835–2849. doi:10.1016/j.buildenv.2006.07.004
Carter T., Keeler A. (2008). Life-cycle cost-benefit analysis of extensive vegetated roof systems. Journal of Environmental Manage-ment, 87(3), 350–363.
doi:10.1016/j.jenvman.2007.01.024
Dhillon B. S. (2010). Life cycle costing for engineers. Taylor and Francis Group, 204 p.
Mbachu J., Seadon J. (2013). Productivity Improvement in Building Life Cycle: Devel-opment process, role-players and efficiency improvement, 140.
Mumovic D., Santamouris M. (2009). A Handbook of Sustainable Building Design and Engineering. An integrated approach to energy, health and operational performance, 435.
Niachou A., Papakonstantinou K., San-tamouris M., Tsangrassoulis A., Mihala-kakou G. (2001). Analysis of the green roof thermal properties and investigation of its en-ergy performance. Energy and Buildings, 33(7), 719–729. doi: 10.1016/S0378-7788(01)00062-7
Renata Schneiderova Heralova (2014). Life Cycle Cost optimization within decision making on alternative designs of public buildings. Procedia Engineering, (85), 454–463. doi:10.1016/j.proeng.2014.10.572
Santamouris M. (2009). Energy, Carbon and Cost Performance of Building Stocks: Up-grade Analysis, Energy Labelling and Na-tional Policy Development. Advances in building energy research, 3, 322 p. doi:10.3763/aber.2009.0303
Sarja A. (2002). Integrated Life Cycle De-sign of Structures, 130.
Sartori I., Hestnes A. G. (2007). Energy use in the life cycle of conventional and low-energy buildings: A review article. Energy and Buildings, 39(3), 249-257. doi:10.1016/j.enbuild.2006.07.001
Schroeder H. (2016). Sustainable Building with Earth, 560. doi:10.1007/978-3-319-19491-2
W. Bull J. (2003). Life Cycle Costing for Construction. Taylor and Francis Group, 159.
Wilkinson S. J., Remoy H., Langston C. (2014). Sustainable building adaptation: in-novations in decision-making. John Wiley and Sons, 278.
Yates J. K., Castro-Lacouture D. (2016). Sustainability in Engineering Design and Construction, 426.
Bilyk А. (2009) Vybir optymalnykh kon-struktyvnykh rishen stalevykh ferm pokryttiv [Selection of optimal design solutions for steel coatings]. Kyiv National University of Construction and Architecture, 26 (in Ukrainian).
Getun G. (2011). Arkhitektura budivel ta sporud [Architecture of buildings and struc-tures]. Book 1st. Fundamentals of designing, 378 (in Ukrainian).
Mikoni S. (1999). Vybor nailuchshikh vari-antov iz baz dannykh [Choosing the best op-tions from databases], 3-14 (in Russian).
Emelyanov S. (1978). Mnogokriterialnyy vybor pri reshenii slabostrukturizirovannykh proble [Multicriteria choice for solving weakly structured problems], 109 (in Rus-sian).
Voloshin O., Mashchenko S. (2010). Modeli ta metody pryiniattia rishen [Models and methods of decision-making], 336 (in Ukrainian).
Brooking A., Jones P., Cox F. (1987). Ekspertnyye sistemy. Printsipy raboty i primery [Expert systems. Principles and case studies], 224 (in Russian).
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 Галина Гетун, Ігор Лесько
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
