Скорочення тепловтрат систем теплопостачання шляхом оптимізації їх геометричних моделей при проектуванні
DOI:
https://doi.org/10.32347/2310-0516.2018.10.15-28Ключові слова:
Формоутворення, Дискретна геометрична модель, Системи теплопостачання, Теорія оптимізації, Цільова функція, Питомі тепловтрати,Анотація
При прогнозуванні рівня ефективності функціонування системи теплопостачання, що проектується, необхідно визначити її основні техніко-економічні показники. Для цього потрібно проаналізувати весь життєвий цикл даної системи, а саме: процеси її проектування, монтажу, експлуатації та демонтажу. На сьогоднішній день у більшості крупних міст Україні функціонують системи централізованого теплопостачання. Обладнання й інженерні мережі цих систем здебільшого є застарілими, а деякі фрагменти потребують систематичного ремонту або навіть повної заміни, в залежності від того, який із цих заходів є економічно більш виправданими. В будь-якому випадку, відновлення початкових (або достатніх для ефективного функціонування) показників інженерних систем потребує чималих капіталовкладень та трудовитрат співробітників обслуговуючих їх житлово-комунальних підприємств та будівельно-монтажних організацій. Відтак, чим більш компактними й менш протяжними є мережі теплопостачання, тим меншою стає ймовірність їх передчасної відмови й тим меншими є затрати на їх обслуговування, пов’язане з фізичним зносом окремих ділянок, обладнання та системи у цілому. Окрім того, скорочення протяжності системи трубопроводів дає можливість знизити вартість будівельних матеріалів і будівельно-монтажних робіт. При цьому вартість проектування також стає меншою. Однак, не менш вагоме значення мають і показники втрат теплової енергії у трубопроводах системи теплопостачання в процесі експлуатування. Величина цих втрат значною мірою залежить від температури теплоносія, способу прокладання трубопроводів та їх діаметрів (або інших параметрів форми перерізів), але найбільше від довжин відповідних ділянок системи. Вочевидь, протяжність теплових мереж є одним із ключових факторів, що визначають загальну економічність системи теплопостачання, проте рівень її нергоефективності має формуватися також із урахуванням показників питомих тепловтрат. В даній публікації приведено аналіз чинників, що мають формувати загальні принципи оптимізації системи теплопостачання, а також запропоновано математичні основи визначення геометричних параметрів цієї системи з урахуванням зазначених чинників.
Посилання
REFERENCES
Mitrakhovych M. M., Herasymchuk I. S., (2009). Metodyka rozrakhunku osnovnykh pokaznykiv enerhoefektyvnosti pidpryiemstva. Naukoiemni tekhnolohii, 3. URL : http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/nt/2009_3/20.pdf (in Ukrainian).
Khosla Shristi, Singh S. K. (2014). Energy Efficient Buildings. International Journal of Civil Engineering Research, Vol.5(4), 361–366.
Bilotserkivskyi O. B., (2014). Vykorystannia ekonomiko-matematychnoho modeliuvannia dlia optymizatsii system teplopostachannia. Materialy Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii «Sotsialno-ekonomichnyi rozvytok krain: dosvid ta perspektyvy», Vol.2, 82–85 (in Ukrainian).
Andreev S. Yu., Fedorov A. P., Bondarenko A. I. (2014). Uvelichenie ehffektivnosti otpushchennogo tepla pri optimal'nom vybore kolichestva zhilyh domov i polnoj rekonstrukcii sistemy centralizovannogo goryachego vodosnabzheniya kvartala. Energosberezhenie. Energetika. Energoaudit, 8, 22–27, URL : http://eee.khpi.edu.ua/article/view/ 28197
Marti P. (2013). Theory of Structures: Fundamentals, Framed Structures, Plates and Shells, Vol.XVI, 679.
Spravochnik proektirovshchika. Proektirovanie teplovyh setej (1965). 359.
Aleksakhin O. O., Herasymova O. M. (2002). Pryklady i rozrakhunky z teplopostachannia ta opalennia, 206.
Shulha M. O., Aleksakhin O. O. (2004). Teplopostachannia ta hariache vodopostachannia. 229.
Kozin V. E. i dr., (1980). Teplosnabzhenie, 180.
Kuznecov G. F., Bel'skij V. I., Gorbachev V. P. i dr. (1985). Teplovaya izolyaciya, 421 (in Russian).
Benker H. (2013). Mathematik-Problemlösungen mit MATHCAD und MATHCAD PRIME, 303.
Narendra K., Amnasway A. A. (1988). Stable Adaptive Systems, 350.
Nishimura H., Hirai M., Kawai T., Kawata T., Shirakawa I., Omura K. (1985). Object Modelling by Distribution Function and a Method of Image Generation. The Transactions of the Institute of Electronics and Communication Engineers of Japan, Vol.J68D(4), 718.
Bronshtejn I. N., Semendyaev K. A. (1980). Spravochnik po matematike dlya inzhenerov i uchashchihsya vuzov, 976 (in Russian).
Kulikov P., Ploskiy O., Skochko V. (2014). The Principles of Discrete Modeling of Rod Constructions of Architectural Objects. Motrol : Commission of Motorization and Energetics in Agriculture, 16(8), 3–10.
Skochko V. (2015). Morphogenesis and correction of planar rod constructions with a small amount of free nodes. Motrol : Commission of Motorization and Energetics in Agriculture. Polish Academy of Sciences, 17(8), 35–43.
Ploskyi V. O., Skochko V. I. (2014). Alhorytm upravlinnia parametramy viazei sitchastykh struktur, na osnovi korehuvannia velychyn skaliarnoho potentsialu zovnishnikh vplyviv. Enerhozberezhennia v budivnytstvi ta arkhitekturi, 5, 224–230 (in Ukrainian).
Skochko V. I. (2014). Rivniannia parametriv stanu ta polozhennia viazi, shcho spoluchaie vilnyi ta zakriplenyi vuzly sitchastoi struktury. Mistobuduvannia ta terytorialne planuvannia, 521–527 (in Ukrainian).
Cornell C.A. (2001). A First-Order Reliability Theory for Structural Design. Solid Mechanics Division, 56-64.
R.van Kleij. (1993). Display of Solid Models with Quadratic Surfaces, 167.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 Володимир Скочко, Віталій Плоский, Анна Гегер, Людмила Скочко
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).