Комбінаторні моделі аналізу та генерації проектних рішень еко-об’єктів
DOI:
https://doi.org/10.32347/2310-0516.2018.10.85-95Ключові слова:
Еко-об’єкт, Формотворча концепція, Концепція функціонування, Геометричний засіб, Композиційний прийом, Формотворення,Анотація
Еко-архітектура – актуальний та відносно молодий напрямок проектування, який розвивається дуже стрімко. Системного підходу до проектування еко-об’єктів не існує, тому що бракує теоретичної бази та єдиного загально прийнятого понятійного апарату. Процес геометричного моделювання еко-об’єктів вивчається опосередковано. В даній роботі розглядається процес об’ємно-просторового моделювання еко-об’єктів. Наведено системні ієрархічні моделі формоутворення об’єктів архітектури, визначено принципову різницю геометричного моделювання об’єктів класу еко. В роботі введено та сформульовано поняття формотворча концепція та її роль у процесі формоутворення об’єктів еко-архітектури (еко-дизайну). На основі аналізу проектних матеріалів, їх систематизації та створеного банку даних було отримано комбінаторні моделі аналізу та генерації проектних рішень еко-об’єктів. Для цього попарно було зіставлено ознаки, які визначають процес герметичного моделювання еко-об’єкта: формотворча концепція – геометричний засіб її реалізації, геометричний засіб моделювання форми – композиційний прийом архітектурного формотворення. На основі комбінаторних моделей можливо створити новий тип об’ємно-просторового рішення еко-об’єкта, застосувавши в процесі геометричного моделювання пару ознак, не використану досі. Маючи такі комбінаторні моделі окрім генерації нових рішень геометричних оболонок, можна отримувати різноманітну аналітичну інформацію. В роботі наведені таблиці співставлення пар ознак, не використані в проектній практиці, але можливі для застосування – комбінації для створення нових рішень. Проаналізовано доцільність застосування тієї чи іншої концепції, визначено, що найбільш ефективною та варіативною є геометрична формотворча концепція, яка може бути реалізована будь-яким із засобів геометричного моделювання. На основі наведених комбінаторних моделей також можна отримати інформацію щодо універсальності кожного із геометричних засобів реалізації концепцій.Посилання
REFERENCES
Daniielian A. (2010). Sutnist realizatsii pryntsypiv ekolohichno-sti v proektakh eko-arkhitektury. Tekhnichna estetyka i dyzain, 8, 98–101 (in Ukrainian).
Daniielian A., Bilous S. Eko-arkhitektura: vyznachennia, kontseptsii, zasoby ta skhemy realizatsii. Tekhnichna estetyka i dyzain. K. : KNUBA. Vyp. 9. P. 78–88 (in Ukrainian).
Ploskiy V., Daniielian A. (2011). Heometrychni pryntsypy v formoutvorenni obiek-tiv eko-arkhitektury. Pratsi tavriiskoho derzhavnoho ahrotekhnichnoho universyte-tu. 4: Prykladna heometri ta inzhe-nerna hrafika, 50, 18–22 (in Ukrainian).
Daniielian A. Pryntsypy realizatsii metodiv formoutvo-rennia v kontseptsiiakh eko-arkhitektury. Tekhnichna estetyka i dyzain. 10, 42–50 (in Ukrainian).
Daniielian A. (2013). Geometricheskaya model kak sredstvo vyibora prioritetnyih faktorov vneshney sredyi, uchityivaemyih v protsesse proekti-rovaniya ob'ektov eko-arhitekturyi. Ma-terialyi 3-y mezhdunarodnoy nauchno-prakticheskoy konferentsii 9-10 aprelya 2013 g., Bryansk, «Problemyi innovatsion-nogo biosferno-sovmestimogo sotsial-no-ekonomicheskogo razvitiya v stroite-lnom, zhilischno-kommunalnom i doro-zhnom kompleksah», 2, 26–32 (in Russian)
Daniielian A. (2016). Systema pryiniattia rishen pry proektu-vanni obiektiv eko-arkhitektury. Suchasni problemy arkhitektury ta mistobudu-vannia, 45, 36–44 (in Ukrainian).
Myhailenko V., Yakovlev N. (2017). Osnovy kompozytsii. Navchalnyi posibnyk. Kyiv, Karavela, 304. (in Ukrainian)
Golubeva O. L. (2004). Osnovy kompozytsyy. Uchebnoe posobye. Moskva, YD «Yskusstvo», 120 (in Russian).
Ikonnikov A., G. Stepanov. (1971). Fundamentals of architectural composition. Tutorial. Moskva, Art, 225. (in Russian)
Bergman David. (2012). Sustainable Design: A Critical Guide (Architecture Briefs). NY: Princeton architectural press. 144.
Williams Daniel E., Orr David W., Watson Donald. (2007). Sustainable Design: Ecology, Architecture, and Planning. Hoboken, New Jersey: John Wiley and Sons. 320 p.
Yeang Ken. (2007). Eco skyscrapers. Ken Yeang,Ivor Richards. Australia: The Images Publishing Group Pty Ltd. third edition. P. 165.
Engel Hiino. (2007). Nesuschie sistemyi. Moskva, AST Astrel, 344 (in Russian).
Al-Kodmany Kheir. (2016). New suburbanism: Sustainable tall building development. New York: Routledge. 283 p.
Al-Kodmany Kheir (2015). Eco towers: Sustainable cities in the sky. Chicago: WIT Press. 483 p.
Riba Hicham. Al-Kodmany Kheir. (2014). Inovative approaches to sustainable design: The riba green city model. Amazon Digital Services LLC. 241 p.
Gissen David. (2003). Big and Green: Toward Sustainable Architecture in the 21st Century. New York: Princeton Architectural Press. 196 p.
Lynn S. Beedle., Lynn S. Beedle, Mir M. Ali, Paul J. Armstrong. (2007). Skyscraper and the City Design, Technology and Innovation, Book 1. NY: Edwin Mellen Press. 750 p.
Wells Matthew (2005). Skyscrapers: Structure and Design. London: Laurence King Publishing. 791 p.
Howard Е., Mumford L., Leopold A., Jacobs J., . McHarg Ian L , Andre Gunder Frank (Author), Herman E. Daly (Author), & other (2004). Routledge: Taylor and Francis Group. 1st edition. 392 p.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 Анаіт Данієлян
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).